Закрити кримінальну справу (ч.1 ст.286 КК України – ДТП) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (судове рішення)

Справа №

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Печерський районний суд у м. Києві у складі:

головуючий –                    суддя  Тарасюк К.Е.    ,

при секретарі –                    Миронюк О. А.,

за участю прокурорів  Романяка Д.М., Янішевської О.В., Романюка М.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

та захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта повна вища, розлученого, маючого неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого СПД «ОСОБА_3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

16.08.2011 року, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, розпочинав рух по тротуару вул. Інститутської в м. Києві, по сухому покриттю.

В цей же час по тротуару вул. Інститутської в м. Києві зліва направо відносно руху вказаного автомобіля НОМЕР_1 рухалась пішохід ОСОБА_4

Так, під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 10.1; 11.13 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:

–          п. 10.1 – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

–          п. 11.13 – забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під’їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що керуючи автомобілем НОМЕР_1, розпочинаючи рух по тротуару вул. Інститутська, 20/8 в м. Києві, де рух для нього був заборонений, він повинен був впевнитися у безпеці для руху. Разом з тим, він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не пропустив пішохода ОСОБА_4, яка мала перевагу в русі, і скоїв наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_4                              Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1354/Е від 14.09.2011 року пішохід ОСОБА_4 отримала внаслідок ДТП наступні тілесні ушкодження:

– закритий внутрішньосуглобовий перелом зовнішнього мищелка правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині  визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що 16.08.2011 року приблизно о 14.30 год. він керував технічно справним автомобілем НОМЕР_2 по вул. Інститутській в м. Києві. В автомобілі був один, погодні умови були добрі. Наближаючись до перехрестя вул.Інститутська – вул. Шовковична він помітив ліворуч від себе аптеку, куди мав намір зайти, тому зменшив швидкість та став шукати місце для паркування. Біля самого світлофора він частково виїхав на тротуар та зупинився, спостерігаючи куди далі їхати. В цей момент позаду нього рухався легковий автомобіль, якому він частково заважав рухатись прямо, та сигналив йому. Він обернувся головою назад до вказаного автомобіля і побачивши, що його автомобіль заважає руху, випадково натиснув на газ, заїжджаючи в цей момент далі на тротуар. При цьому, він заїхав на тротуар на довжину капоту та передніх колес автомобіля. Коли він повернув голову вперед, то побачив, що його автомобіль передньою правою частиною зконтактував з раніше не знайомою жінкою – потерпілою ОСОБА_4, яка була повернута правою стороною до автомобіля. Як рухалась по тротуару ОСОБА_4, і як відбувся наїзд на неї, він не бачив, оскільки помітив ОСОБА_4 вже в момент контакту. Остання стояла на місці і трималась за ногу. Її підтримувала за руку подруга. Він запропонував ОСОБА_4 присісти в його машину, оскільки бачив, що їй боляче, але вона відмовились, сказавши, що  не може стати на ногу. Після чого підійшов працівник ДАІ, який в подальшому викликав карету швидкої допомоги, та інших працівників ДАІ, що займались оформленням ДТП. Потім потерпілу ОСОБА_4 було оглянуто лікарем та госпіталізовано  до лікарні. В подальшому, він дізнався про те, що у ОСОБА_4 перелом. Він відвідував потерпілу в лікарні, де спілкувався з її чоловіком. Від останнього він дізнався, що потрібно 8 тис. грн. на операцію, які ним наступного дня були надані. Він усвідомлює, що порушив Правила дорожнього руху, ДТП трапилась з його вини, і це призвело до вказаних наслідків. До закінчення судового розгляду ним були відшкодовані всі матеріальні та моральні збитки потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_4 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 16.08.2011 року приблизно о 14.30 год. вона разом із подругою ОСОБА_5 йшли по тротуару біля буд. №20/8 по вул. Інститутській в м. Києві, направляючись в напрямку вул. Банкової на обід. Коли вони перейшли проїзну частину вул. Шовковичної вона бачила попереду справа від них на тротуарі стояв автомобіль «Мітцубісі Лансер» н.з. НОМЕР_1, який не рухався. Вона проходила на відстані одного метра від передньої частини вказаного автомобіля. ОСОБА_5 знаходилась ліворуч від неї. Коли вона вже майже пройшла попереду вказаного автомобіля, то в цей момент відчула сильний удар в коліно правої ноги. Вона повернулась до водія, при цьому падаючи, і звернула увагу, що водій тримався руками за кермо, а головою був повернутий назад. Одночасно вона закричала, на що звернув увагу водій. Ступити на ногу вона не могла, відчувши сильний біль, та перебувала у шоковому стані. Потім до них підійшли працівники ДПС, які несли чергування неподалік. Вони посадили її на тротуар і викликали швидку. В той час коли працівники міліції надавали їй допомогу, водій паркував автомобіль, а потім підійшов до них та пропонував їй відвезти до лікарні, але вона відмовилась. Через деякий час приїхала карета швидкої медичної допомоги, лікарі якої її оглянули та госпіталізували до лікарні ШМД м. Києва, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні у зв’язку з отриманням внаслідок ДТП перелому кістки правої ноги. Їй було зроблено серйозну операцію, під час якої зробили розтин стегна,  лікування загалом тривало приблизно 3 місяці, потім курс реабілітації, проходження санаторно-курортного лікування, тощо.

Свідок ОСОБА_5 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 16.08.2011 року приблизно о 14.30 годин, вона разом зі своєю колегою ОСОБА_4 йшли по тротуару, розташованого по вул. Інститутській в м. Києві, в напрямку метро Хрещатик на обід. Вони перейшли перехрестя з вул. Шовковичною і продовжили рух далі по тротуару. Від перехрестя вони пройшли приблизно 10 м, ОСОБА_4 знаходилась праворуч від неї та півкроку позаду, і в цей момент вона почула крик останньої. Коли повернулась до ОСОБА_4, то остання падала, при цьому схопилася за неї, і вона її притримала. Поруч знаходився легковий автомобіль темного кольору, який передньою центральною частиною знаходився біля правої ноги ОСОБА_4 Вона зрозуміла, що був здійснений наїзд на ОСОБА_4 Остання не могла рухатись, посилаючись на сильний біль в нозі. На місце пригоди підійшли працівники ДАІ, які почали з ними спілкуватися та допомогли ОСОБА_4 присісти на камінь та чекати приїзду карети швидкої медичної допомоги. В цей час ОСОБА_3 переставив автомобіль. Коли приїхали лікарі, вони оглянули ОСОБА_4 та рекомендували для більш повного огляду проїхати до лікарні, куда вона прослідувала разом з нею. Підтвердила, що потерпіла ОСОБА_4 до аварії вела активний спосіб життя, відвідувала разом з нею заняття в кінно-спортивному клубі, планувала вагітність, що після ДТП була позбавлена можливості робити.

Крім того, винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

  • даними протоколу огляду місця ДТП від 16.08.11р. та схемою до нього (т.1 а.с. 4-5);
  • висновком судово-медичної експертизи № 1354/Е від 14.09.2011 року згідно якого у ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження:  закритий внутрішньосуглобовий перелом зовнішнього мищелка правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (т.1 а.с. 22-24);
  • речовим доказом: автомобілем НОМЕР_1

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за  ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_4 підтримала свою нотаріальну письмову заяву від 15.05.12р., в якій просили закрити кримінальну справу щодо ОСОБА_3 на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з їх примиренням, пославшись на те, що всі збитки (матеріальні та моральні) по справі їй відшкодовані, претензій до підсудного не має.

Представник потерпілої ОСОБА_1 оголосив  письмове клопотання, в якому зазначив, що 15.05.12р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 досягнуто примирення, а тому просив кримінальну справу щодо останнього закрити.

Захисник ОСОБА_2 звернувся до суду з аналогічним письмовим клопотанням, в якому просив закрити провадження у справі на підставі п.2 ст. 7-1, ст.8 КПК України та на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Підсудний ОСОБА_3, якому було роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, підтримав письмове клопотання потерпілої ОСОБА_4 та її представника, а також письмове клопотання свого захисника та просив закрити кримінальну справу щодо нього у з`язку з примиренням з потерпілою, оскільки всі збитки останній ним відшкодовані.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотань та закриття кримінальної справи у зв`язку із примиренням підсудного з потерпілою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що нотаріальна заява потерпілої ОСОБА_4, клопотання її представника та захисника ОСОБА_2, а також усне клопотання підсудного підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно п.2 ч.1 ст.7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, позитивно характеризується ПП «Ветеран АВІА», з яким підприємство співпрацює з 1997 року, має неповнолітнього сина 03.07.01р., відносно якого він не позбавлений батьківських прав, має визначене місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, відшкодував потерпілій всі матеріальні та моральні збитки, щиро покаявся у вказаному злочині, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а провадження по справі закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 з урахуванням внесених уточнень на суму 15 281 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 100 тис. грн. моральної шкоди суд, враховуючи позицію потерпілої та її представника в судовому засіданні, вважає необхідним залишити без розгляду.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 248 КПК України, суд вважає необхідним арешт, накладений на майно ОСОБА_3 постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві Онопченко О.П., а саме: автомобіль НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, – скасувати, оскільки він був накладений з метою забезпечення цивільного позову потерпілої.

          Судові витрати по справі за проведення судово-автотехнічної експертизи №424/ат від 13.09.11р. на підставі ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_3

          Питання щодо речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-1, 8, 282 КПК України, ст.ст.46, 286 ч.1 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Письмову нотаріальну заяву потерпілої ОСОБА_4 від 15.05.12р., письмові клопотання представника потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 та усне клопотання підсудного ОСОБА_3, – задовольнити.

ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, звільнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, провадженням закрити у зв`язку з примиренням підсудного з потерпілою

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 15 281 грн. 85 коп. матеріальної шкоди та 100 тис. грн. моральної шкоди залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3 постановою слідчого Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві Онопченко О.П., а саме: автомобіль НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, – скасувати

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_1, – який переданий на зберігання власнику ОСОБА_3, залишити останньому.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (УДК у Київській обл., р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018) судові витрати по справі за проведення судово-автотехнічної експертизи в розмірі 531 /п’ятсот тридцять одна/ грн. 85 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3- підписку про невиїзд з постійного місця проживання – до вступу постанови в законну силу залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя

«Телефонуйте, – і ми завжди домовимось!»

Інші статті розділу:

Також дивіться додаткову інформацію про участь автоадвоката у кримінальному, адміністративному та цивільному процесах у розділі «СТАТТІ».